У липні 1937 року великий фюрер німецького народу Адольф Гітлер відвідав виставку «Entartete Kunst» («Дегенеративне мистецтво») в Інституті археології мюнхенського парку Хофгартен. Його супроводжували перші чиновники Рейха і десятка зо два кореспондентів у цивільному. Обличчя фюрера являло собою маску зневаги і презирства. Руки вождя, як завжди, прикривали схрещеними долонями вразливі місця.
Серед представлених витворів мистецтва були роботи Пауля Клеє, Отто Дікса, Еміля Нольде, Георга Гросе, Піта Мондріана, Пабло Пікассо, Марка Шагала та інших. На стінах виставкових залів організатори намалювали саркастичні (як їм здавалося) гасла: «Божевілля стає методом!», «Образа німецької жінки», «Одкровення єврейської душі», «Ідеал – кретин і повія».
Процесія відвідувачів просувалася від експоната до експоната без жодного слова. Раптом, ледь помітний круглоголовий чоловічок, що знаходився за спиною Гітлера, занервував, заметушився, почервонів обличчям і вигукнув російською:
– П...си!
Фюрер зупинився і розвернувся до крикуна всім корпусом. Усі завмерли. Але Гітлер посміхнувся чоловічку.
– От за що тебе люблю, Микито! Завжди вмієш вчасно підібрати потрібне слово! – сказав Гітлер і ніжно поплескав Хрущова долонею по круглій щоці. Долоня пахла вразливими місцями фюрера.
Comments