top of page

Пульс Любови – живопис Ганни Криволап


живопис Ганни Криволап

У лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення підступного сусіда в Україну, в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відбулася велика персональна виставка творів Ганни Криволап «Діалог традицій», що поєднала у собі два великих живописних цикли «Стрічки» й «Причетність». Ця виставка, за задумом авторки, мала апелювати до культурно-генетичного коду свого народу, своєї країни, власної ідентичності. Останні дні експозиції та запланований фінісаж перекреслила нищівна війна.


Творча «німота» й заціпеніння, що обрушилися на художницю

24 лютого, вона досить швидко подолала й обернула на творче горіння та прагнення висловлюватися. Адреналін гніву, спротиву, неприйняття виливався у творчий рух. Зокрема, у волонтерство, участь у благодійних аукціонах, майстер-класи для військових і, звісно ж, у живопис. Однією з плідних реакцій став цикл пейзажів «Світло крізь темряву», демонстрованих у Музеї Києва влітку 2023 року. «Нова реальність диктує інші форми вираження. Під впливом історичних подій змінюється світовідчуття і палітра. За темрявою завжди проступає світло», — ділиться роздумами художниця.

живопис Ганни Криволап
Ганна Криволап, Анастасія Швидюк і Роман Богдан

Увесь час від початку великої війни, Ганна Криволап плекала думку про написання портретів українських воїнів. Усе не наважувалася: чи має на це право? До рішучого кроку спонукала подруга-волонтерка, котра прийшла в сльозах і розповіла про загиблого друга — комбата 18-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї бригади Сергія Дердугу, показала фото. Тоді художниця й вирішила, що напише цього воїна. Але ж просто портрет — замало, прагнула знайти хід, що узагальнив би образ, сконцентрував би в ньому силу, рішучість і людяність українського захисника. Художниця написала втомленого, сумно усміхненого сильного звитяжця, що присів перепочити. Абстрактне тло портрета неначе Всесвіт, де калейдоскопом міняться потужної світлоносності кольори. Так, ніби шовк різнобарвних стрічок з іншої серій полотен перенісся сюди, збагативши й захистивши чи укріпивши модель… Так було створено перший портрет.

На фронті нині чимало митців, котрі захищають, даючи можливість творити колегам, зокрема друзі художниці — Сашко Положинський, Іларіон Павлюк, Ахтем Сеїтаблаєв і ті, кого просто знає як творчих особистостей — артист балету Олександр Шаповал, актор Олександр Печериця… «Знаю, що мені потрібно їх писати. Навіщо, кому, що — я не знаю, хочеться — я й пишу. Доля когось мені підкидає, то я його й змальовую. Такі речі лише здаються випадковими… Написано 10 портретів. Поки що не досить, зупинятися не збираюсь».

Ганна Криволап представляє на виставці низку портретів, яких ніхто не замовляв і не просив. Замовником виступила душа художниці — її горіння і бажання висловити й візуалізувати навалу почуттів, думок та вдячності; прагнення увічнити звитягу українців, персоналізуючи цей подвиг. І, водночас, підтримати їх, наповнюючи власною творчістю культурний простір України, аби не ставав пусткою. Бо ж захищають сьогодні українські воїни не лише землю, а народ і його глибоку культуру. Тож усі портрети написані у відповідь на порух душі, а назва виставки навіяна проникливим образом українського поета-шістдесятника Миколи Вінграновського, який «…по Вітчизні …вивірив пульс любови». Художниця ж своєю творчістю прагне синхронізувати й вивірити власний серцевий ритм й любов до Батьківщини із воїнами-захисниками. Отже в експозиції представлені фрагменти двох циклів «Стрічки» та «Воїни», що несподівано природно зійшлися в одному художньому проєкті, логічно об’єднавшись у цілісну експозицію.


живопис Ганни Криволап
Ганна Криволап та Леся Благая

Серія полотен «Стрічки» зародилася у 2012 році й міцно захопила увагу мисткині, не відпускаючи вже понад десять років. Утім до неї вона йшла з дитинства, коли вперше побачила у батьковому рідному Яготині місток із металевою рамою і натягнутою на неї сіткою. У місті є звичай, що перетворився на ритуал: на місток приїздять весільні кортежі й молодь рясно та щільно прив’язує різнокольорові шовкові стрічки до сітки, бажаючи собі ласкавої долі та щастя. Врешті, по всьому світу та в різні епохи можна зустріти священні дерева, що до їхніх гілок чіпляють стрічки із задуманими або написаними на них бажаннями. Не можна також не згадати вінки із шовковими стрічками у дівочому українському народному вбранні. Кожна стрічка там мала значення й розташована була у певному порядку. Цей ритуал став поштовхом для глибоких роздумів про народне й традиційне, про вічне та високе, а також драматичне у полотнах Ганни Криволап. Враження й асоціації посилив випадок — якось вона проїздила той місток уночі й звернула увагу на освітлені фарами авто стрічки, що тріпотіли, бились і звивались на тлі нічного космічного безкраю, щомиті складаючи нову композицію кольорів та форм. «Ці стрічки здалися мені людськими долями, які ширяють на тлі вічного природного пейзажу. Я почала їх малювати, а потім наклеювати на полотно, вирізуючи в них отвори й прив’язуючи через них стрічки… Мені хотілося поєднати глибину намальованого пейзажу і рух пласких кольорових смуг на його поверхні».

живопис Ганни Криволап

Так виник мотив великої металевої рами із напнутими невидимими струнами, до яких і прикріплені ті пасма різнокольорових стрічок, які вітер кличе за собою на привілля, а вони радо відгукуються і линуть…. не відлітаючи. Стрічки на картинах Ганни Криволап летять кометами з палаючими різнокольоровими хвостами, вибухають барвними спалахами, звучать симфоніями, кружляють палкими танками.

Елементи й активні кольори «Стрічок» владно вриваються у портрети воїнів, динамізуючи композиції. На виставці поруч із портретами експонована низка не лише відомих, а й кілька нових картин із цієї серії. У нових роботах первісний задум трансформується. В композиціях воєнного часу ці стрічки перетворюються на маскувальні сітки — захисні, — такі плетуть своїм синам і донькам, коханим, друзям українські жінки. Їхній колір залежить від призначення й пори року, Стрічки вплітаються у нові полотна захисного або, навіть, золотого кольору, доповнюючи й видозмінюючи одне одного. На одному з полотен навіть виникає золотосяйна, сліпуча захисна сітка. Так, абстрактно висловлені художницею думки викликають до життя конкретні асоціації, а конкретика відповідно очищується, переходячи на новий абстрактний рівень.


живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап
Олеся Авраменко та Ганна Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап
Олеся Авраменко

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

живопис Ганни Криволап

Фотографії: Сергій Мазураш


Comments


bottom of page